Вітання з Бразилії

Дякуючи акційним квиткам зараз я у Сан Паоло – бізнес столиці Бразилії. Буду тут мандрувати 10 днів. На вулиці неймовірна спека, купа тропічних фруктів, бетонні споруди без краю, гелікоптери-таксі та специфічні бразильці. Враження від людей та атмосфери навколо – ніби потрапив на панківський фестиваль типу Славське чи Тарас Бульба. Кожен клаптик стін обмальований графіті, сміття лежить абсолютно всюди (це в центрі міста), на кожному кроці смердючі бомжі та просто місцеві дивної зовнішності. Мабуть в більшості людей асоціації з Бразилією абсолютно інші, але така вона країна з найбільшим проваллям між багатими та бідними Читати далі...

Винограду збір у Словенії

Кінець вересня. Чудова тепла в горах. Час збору винограду. Всі волонтери відгукнулися. Були в нас американські пенсіонери, два французи та два словенці, шотландка, дівчина з Квебеку і я. Завантажили нас у возик трактора та повезли вище вгору за 15км
Читати далі...

Галопом по Європі та назад додому

04092014(001)

Два місяці в Італії, декілька днів в Сан Марино, один місяць в Словенії. Далі вирішив вертати ся домів. Їхав вже не сам, було бажання трішки помандрувати по Словацьким горам, тож маршрут був через Любляну, Марібор, Будапешт, Братиславу, Словацькі Татри, трохи польських Татр, Краків та Жешув. Місцями автоспин був дуже жахливий, тож доводилося їхати чим завгодно, аби встигнути на вписку. До Львову з Польщі довіз файний вуйко з Тернополя. На кордоні жодних проблем, хоча я й катався по Європі маючи лиш польську національну візу без шенгену та пару штампів балканських країн. Читати далі...

Трохи про Словенію

Після Італії я рушив у Словенію. Ще по дорозі на Апеніни мені запам’яталася найбільше саме Словенія – дороги з тунелями, навколо гори, всюди зелень природи.

Тож нині я поселився далеко в горах, куди веде лиш одна дорога. В селі цілих три хати, в навколішніх селах трохи більше – 5-10 хат Читати далі...